Типові технічні рекомендації на улаштування вузлів обліку з можливістю дистанційного зчитування даних

Відповідно до глави 2.3 “Правил роздрібного ринку електричної енергії” (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, зі змінами, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених ПРРЕЕ та Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс).

Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу, Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу, ПРРЕЕ та проєктних рішень.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок споживача. У разі розділення обліку електричної енергії оплата послуг облаштування вузла обліку або реконструкції вузла (вузлів) обліку електричної енергії здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.

Згідно з розділом 5 Кодексу у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716, зі змінами, усі точки комерційного обліку (далі - ТКО) мають бути оснащені вузлами обліку, крім випадків, передбачених Кодексом. Улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку (далі - ЗКО) необхідно здійснювати відповідно до вимог Кодексу, ПРРЕЕ, “Правил улаштування електроустановок” (далі — ПУЕ), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476, та проєктних рішень.

Місце розміщення вузла обліку має бути захищеним від доступу сторонніх осіб, тварин, птахів, комах тощо, які можуть пошкодити обладнання, віддаленим від займистих матеріалів на відстань не менше 1,5 метра в усіх напрямах, безпечним і доступним для проведення технічного обслуговування, ремонту та заміни обладнання, відповідати вимогам правил безпеки та інших відповідних нормативних документів.

Вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього з метою контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

Вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку. Якщо з технічної або економічної причин установлення вузла обліку на комерційній межі недоцільне, то за взаємною згодою сторін, з урахуванням вимог Кодексу вузол обліку може бути розміщений не на комерційній межі, але якнайближче до неї. Водночас місце його розміщення має обиратись таким чином, щоб забезпечити мінімальні втрати активної електричної енергії в електричній мережі від точки вимірювання до комерційної межі відповідного об'єкта.

Електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, уведеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (уведеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні.

Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання.

Вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проєктних рішень (проєктів).

Технічні рекомендації розробляються та надаються замовникам оператором системи та постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - ППКО).

Технічні умови (у разі приєднання до електричних мереж) у частині улаштування вузлів обліку розробляються та надаються замовникам відповідним оператором системи.

Проєктні рішення (проєкти) розробляються проєктною організацією (проєктувальниками) та затверджуються замовником.

Технічні рекомендації, технічні умови та проєктні рішення (проєкти) на установлення вузлів обліку мають відповідати вимогам чинних на дату їх видачі нормативно-правових актів та нормативних документів щодо комерційного обліку електричної енергії та можуть бути типовими або індивідуальними.

Типові проєктні рішення при встановленні, заміні, модернізації, реконструкції, технічному переоснащенні вузлів обліку замовника застосовуються, як правило, без зміни електричної схеми комерційного обліку електричної енергії та/або місця встановлення вузлів обліку, зокрема на типових територіально відокремлених електроустановках та об’єктах замовника, при модернізації існуючих вузлів обліку в частині організації дистанційного зчитування лічильників та впровадженні замовником АСКОЕ.

Типові проєктні рішення (типові проєкти) розробляються проєктною організацією (проєктувальниками) замовника, затверджуються замовником та погоджуються:

- відповідним оператором системи в електротехнічній частині, частині алгоритму розрахунків втрат електричної енергії від точки вимірювання до комерційної межі та алгоритму визначення агрегованих величин;

- відповідним ППКО (у ролі ОДКО) - у частині інформаційної взаємодії.

У разі стандартного приєднання до електричних мереж або збільшення договірної потужності електроустановок замовника застосовуються типові технічні рекомендації на встановлення та улаштування вузлів обліку, якщо інше не вимагається замовником. У технічних рекомендаціях та технічних умовах забороняється вказувати конкретні типи ЗКО, що можуть бути встановлені в ТКО, або без згоди замовника передбачати для ЗКО завищені вимоги, що на дату видачі технічних рекомендацій/технічних умов не передбачені нормативно-правовими актами та нормативними документами щодо комерційного обліку електричної енергії.

Проєктні рішення на влаштування вузлів обліку мають включати:

1) однолінійну схему з зазначенням місць встановлення вузлів обліку;

2) порядок складання балансу електричної енергії;

3) схему підключення вимірювальних кіл вузла обліку;

4) схему з’єднань обладнання зв’язку;

5) схему місць пломбування вузла обліку;

6) ситуаційний план установлення вузла обліку.

Типові технічні рекомендації на улаштування вузлів обліку з можливістю дистанційного зчитування даних мають включати:

1) перелік даних, що мають передаватися з вузла обліку до ППКО;

2) спосіб отримання даних з вузла обліку;

3) перелік місць установлення ЗВТ;

4) граничні показники похибки вимірювання обсягу (кількості) електричної енергії;

5) граничні показники розсинхронізації часу;

6) алгоритм визначення (на підставі результатів вимірювань лічильників) даних, що будуть використовуватися для проведення комерційних розрахунків;

7) умови спільного використання обладнання вузла обліку.

За необхідності встановлення, налаштування, заміни ЗКО або модернізації вузла обліку замовник звертається до ППКО. ППКО має надати замовнику перелік варіантів улаштування вузла обліку відповідно до типових технічних рекомендацій та проєктних рішень (проєктів) або запропонувати замовнику отримати індивідуальні технічні рекомендації (що мають ураховувати типові технічні рекомендації оператора системи). Індивідуальні технічні рекомендації розробляються та надаються ППКО замовникам. Замовник має право самостійно придбати ЗКО, автоматичні вимикачі, пристрої захисного відключення та інше обладнання вузла обліку, що відповідають вимогам Кодексу, Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів, та надати їх ППКО (разом із копіями технічних паспортів чи інших документів, що їх замінюють) для встановлення на своєму об'єкті відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку.

Під час купівлі ЗКО та іншого обладнання вузла обліку замовник повинен керуватися технічними рекомендаціями щодо їх технічних характеристик (зокрема, щодо дистанційного зчитування даних (показів) лічильника, якщо це передбачено проєктними рішеннями).

Технічне завдання та проєкт не розробляють, якщо улаштування (установлення, заміна або модернізація) вузла обліку здійснюється:

1) відповідно до типових технічних рекомендацій та типових проєктних рішень (проєктів);

2) без зміни електричної схеми комерційного обліку електричної енергії та/або місця встановлення вузла обліку відповідно до існуючих проєктних рішень (проєктів).

Вузли обліку (ЗВТ та інше обладнання вузлів обліку) після їх улаштування мають бути уведені в експлуатацію. Уведення в експлуатацію/виведення з експлуатації вузлів обліку здійснюється замовником та ППКО, що надавав послуги з їх улаштування або виведення з експлуатації відповідно до договору.

Вузол обліку вважається уведеним в експлуатацію з дати підписання сторонами акта уведення у промислову експлуатацію.

Уведений в експлуатацію вузол обліку має бути опломбованим та прийнятим до розрахунків за електричну енергію (уведеним в облік).

Вузол обліку вважається уведеним в облік з дати підписання сторонами акта пломбування.

Послуга з уведення в облік вузла обліку передбачає проведення технічної перевірки ЗВТ та інших складових вузла обліку, схеми їх підключення, а також пломбування ЗВТ, пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл комерційного обліку.

Уповноважені представники оператора системи та ППКО здійснюють технічну перевірку вузла обліку, а також перевірку технічної документації та, у разі відсутності обґрунтованих зауважень, проводять опломбування ЗВТ, пристроїв та місць вузла обліку, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин кіл (схеми) комерційного обліку, а також у разі потреби установлюють індикатори зовнішнього впливу.

Пломбування не проводиться у разі наявності на ЗВТ ознак порушення цілісності пломб заводу-виробника та/або інших ознак стороннього втручання в конструкцію ЗВТ та вузла обліку. При виявленні таких ознак уповноважені представники оператора системи складають акт з переліком зауважень та відповідними їх обґрунтуваннями.

Вузол обліку з можливістю дистанційного зчитування даних, що прийнятий в експлуатацію, має бути інформаційно об'єднаний з автоматизованою системою ППКО для зчитування або обміну даними.

На ринку електричної енергії України залежно від рівня напруги в точці вимірювання застосовуються різні технічні вимоги до вузлів обліку та ЗВТ (лічильників, вимірювальних трансформаторів та допоміжного обладнання, їх класу точності, умов щодо забезпечення дистанційного зчитування результатів вимірювання та синхронізації часу тощо).

Рівень напруги як характеристика ТКО встановлюється залежно від величин номінальної напруги Uп у точці вимірювання (у разі застосування вимірювальних трансформаторів напруги на первинній обмотці або у первинному колі трансформатора струму), до якої належить ТКО.

Рівень напруги

Напруга (Uп)

4 (надвисока напруга)

Uп > 154 кВ

3 (висока напруга)

35 кВ <Uп ≤ 154 кВ

2 (середня напруга)

1 кВ <Uп ≤ 35 кВ

1 (низька напруга)

Uп ≤ 1 кВ

Лічильники мають забезпечувати вимірювання, реєстрацію, зберігання та відображення значень величин згідно з переліком:

Рівень напруги

Величини, що вимірюються

 

Активна енергія

Реактивна енергія

Активна потужність

Реактивна потужність

прийом

віддача

прийом

віддача

прийом

віддача

3-4

так

так

так

так

так

так

ні (так*)

2

так

ні (так*)

ні (так*)

ні (так*)

ні (так*)

ні (так*)

ні (так*)

1

так

ні (так*)

ні (так*)

ні (так*)

ні

ні

ні

* Якщо нормативними документами вимагається вимірювання активної або реактивної потужності/енергії з метою проведення комерційних розрахунків.

У разі можливого зустрічного перетікання електричної енергії на межі електричних мереж суміжних власників лічильники, встановлені в ТКО, мають забезпечувати вимірювання електричної енергії в обох напрямах.

ТКО третього та четвертого рівня напруги мають бути обладнані вузлами обліку з основним та дублюючим лічильниками та підключені до різних обмоток вимірювальних трансформаторів.

Для четвертого рівня напруги на приєднаннях, які мають як шинні, так і лінійні трансформатори напруги, кола напруги основного лічильника дозволяється підключати до лінійного трансформатора напруги, а дублюючого лічильника - до шинного трансформатора напруги.

Для третього, другого та першого рівнів напруги за наявності однієї вимірювальної обмотки в трансформаторі напруги основний та дублюючий лічильники можуть підключатися до однієї обмотки трансформатора напруги.

Для другого та першого рівнів напруги за наявності однієї вимірювальної обмотки в трансформаторі струму основний та дублюючий лічильники можуть підключатися до однієї обмотки трансформатора струму.

Дублюючий лічильник має забезпечувати реєстрацію усіх величин, що реєструються основним лічильником.

Результати вимірювання основного та дублюючого лічильників мають збігатися в межах припустимої похибки вимірювання.

Для всіх ТКО третього та четвертого рівнів напруги дублюючі ЗВТ повинні мати характеристики щодо точності вимірювання не гірші основних ЗВТ. Якщо основний та дублюючий лічильники мають різні класи точності, то основним лічильником має бути визначений лічильник з вищим класом точності.

Вимоги до вторинних кіл трансформаторів напруги для ТКО четвертого рівня напруги:

1) вторинні кола мають бути захищені автоматичними вимикачами, установленими якомога ближче до виводів трансформатора напруги;

2) схема підключення має бути виконана таким чином, щоб опорна напруга не втрачалась у випадку втрати напруги від окремого трансформатора напруги;

3) схема підключення має передбачати окремі автоматичні вимикачі та кабелі для основного та дублюючого лічильників;

4) до вторинних кіл трансформатора напруги, що використовуються з метою комерційного обліку електричної енергії, забороняється приєднувати будь-які інші навантаження, крім кіл комерційного обліку електричної енергії.

Для ТКО третього та четвертого рівнів напруги у разі наявності лише двох вимірювальних обмоток у трансформаторі струму дозволяється підключати дублюючий лічильник та інші необхідні ЗВТ (зокрема, для контролю і моніторингу електричної енергії та потужності) до однієї обмотки трансформатора струму, а основний лічильник до другої обмотки.

Для трансформатора струму другого рівня напруги основний лічильник та інші необхідні ЗВТ можуть підключатися до однієї обмотки.

Мінімальні вимоги до точності та функціональності ЗВТ.

Мінімальні вимоги до класу точності та функціональності ЗВТ (лічильників і вимірювальних трансформаторів) у складі вузлів обліку під час проєктування нового будівництва, модернізації, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок, а також при встановленні та заміні ЗВТ, залежно від рівня напруги та потужності для ТКО, наведено в цій таблиці. Дозволяється використання ЗВТ вищого класу точності та функціональності.

 

Рівень напруги*

Приєднана потужність S(повна)/P(активна)

Наявність функції інтервального обліку та дистанційного зчитування

Наявність зовнішнього джерела резервного живлення для лічильника

Клас точності

Період формування та передачі даних

Період формування та передачі даних

лічильники

вимірювальні трансформатори

 

активна енергія

реактивна енергія

ТС

ТН

 

 

4

понад 63МВА/50МВт

так

так

0,2S

2

0,2S

0,2

щодоби

до 63МВА/50МВт

так

так

C(0,5S)

2

0,2S

0,2

щодоби

3

понад 63МВА/50МВт

так

так

0,2S

2

0,2S

0,2

щодоби

до 63МВА/50МВт

так

так

C(0,5S)

2

0,2S

0,2

щодоби

2

понад 1МВА(1МВт)

так

так

С(0,5S)

2

0,5S

0,5

щодоби

від 160кВА(150кВт) до 1МВА(1МВт)

так

ні

B(1,0)

2

0,5S

0,5

щодоби

до 160кВА(150кВт)

так

ні

B(1,0)

2

0,5S

0,5

щодоби

1

понад 160кВА(150кВт)

так**

ні

B(1,0)

2

0,5S

0,5

щодоби/ щомісяця***

до 160кВА(150кВт)

ні/так**

ні

A(2,0)

3

0,5S

0,5

щомісяця/щодоби**

 

* рівень номінальної напруги в точці вимірювання (у разі застосування вимірювальних трансформаторів - рівень номінальної напруги на первинній обмотці або у первинному колі вимірювального трансформатора струму);
** для точок вимірювання об'єктів (крім багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів) із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії понад 50 тис. кВт·год. (фактичним за попередні 12 місяців або заявленим для нових електроустановок), генеруючих електростанцій (зокрема, генеруючих установок приватних домогосподарств) або якщо це необхідно для забезпечення комерційного обліку електричної енергії відповідно до вибраного споживачем тарифного плану електропостачання.

*** для точок вимірювання об’єктів багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів.

Клас точності та функціональність будь-яких дублюючих ЗВТ мають бути не нижчими ніж клас точності та функціональність основних ЗВТ.

Облік з використанням вимірювальних трансформаторів має відповідати вимогам цього Кодексу та ПУЕ.

На рівнях напруги до 0,4 кВ та струмах навантаження електроустановок до 100 А використовуються лічильники прямого включення по струму.

Вузли обліку з лічильниками із зовнішніми вимірювальними трансформаторами на межі між суміжними електричними мережами оператора мережі повинні мати паспорт-протокол. Паспорт-протокол складається оператором мережі в електронній формі та зберігається у нього ВТКО та AKO. У разі наявності паспорта-протоколу тільки в паперовій формі оператор мережі забезпечує його сканування, підписання кваліфікованим електронним підписом та передачу ВТКО та AKO. Паспорти-протоколи мають оновлюватись при заміні основного обладнання вузла обліку та після перевірки вторинних кіл.

У робочих умовах експлуатації (зазначених у технічних умовах та/або іншій технічній документації) при сталому режимі роботи вторинне навантаження обмоток для комерційного обліку (у вольт-амперах при вказаному коефіцієнті потужності) трансформаторів струму та напруги повинно бути у межах діапазону, встановленого виробником для забезпечення їх класу точності.

Власник трансформаторів струму та напруги або сторона, яка їх експлуатує, проводить відповідно до затверджених графіків один раз на три роки періодичні перевірки величини вторинного навантаження обмоток для комерційного обліку трансформаторів струму та напруги, а також падіння напруги у вторинних колах вимірювальних трансформаторів напруги. Результати перевірки заносяться до паспорта-протоколу.

Додаткові вимоги до вузлів обліку з інтервальними лічильниками.

Інтервальний лічильник має передбачати вбудований або зовнішній пристрій, що забезпечує можливість дистанційного зчитування результатів вимірювання та обладнаний окремими комунікаційними портами для локального та дистанційного доступу, за винятком інтервальних лічильників у ТКО, де не вимагається дистанційне зчитування даних.

Інтервальні лічильники, що встановлюються в ТКО, повинні мати можливість встановлювати такий інтервал вимірювання, щоб результат ділення розрахункового періоду на цей обраний інтервал вимірювання був цілим числом.

Якщо інтервал вимірювання менший розрахункового періоду, значення величин за розрахунковий період повинні визначатись у розрахунковий спосіб:

1) як сума результатів вимірювань за інтервали вимірювання в межах розрахункового періоду - при вимірюванні електричної енергії;

2) як середнє значення результатів вимірювання за інтервал вимірювання в межах розрахункового періоду - при вимірюванні потужності.

Результати інтервальних вимірювань та сформовані дані комерційного обліку мають містити позначку часу та бути структурованими у часовий ряд. Дані з датою та часом, які відповідають початку періоду часового ряду, включаються в цей часовий ряд. Дані з датою та часом, які відповідають закінченню періоду часового ряду, включаються на початок наступного часового ряду.

Час зберігання даних масиву профілю навантаження у внутрішній пам'яті інтервального лічильника має бути не менше:

1) 1,5 місяця для 15-хвилинного інтервалу вимірювання (якщо нормативними документами вимагається зберігання даних для комерційних розрахунків);

2) трьох місяців для 30-хвилинного інтервалу вимірювання;

3) шести місяців для 60-хвилинного інтервалу вимірювання.

При втраті живлення результати вимірювань електричної енергії та потужності мають зберігатись у вбудованій пам'яті, що здатна зберігати зареєстровані значення не менше 40 діб.

Для встановлених згідно з Правилами ринку типів і функцій електроустановок використовуються 15-хвилинний інтервал вимірювання для одиниць надання послуг з балансування та одиниць надання допоміжних послуг та 60-30- або 15-хвилинний інтервал вимірювання для одиниць відпуску, а також одиниць відбору та інших ТКО з лічильниками погодинного обліку електричної енергії.

Інтервальні лічильники та допоміжне обладнання, що забезпечує можливість дистанційного зчитування результатів вимірювання, мають відповідати вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів щодо комунікаційних систем для зчитування результатів вимірювання з лічильників.

Інтервальні лічильники, які виготовлені після 01 січня 2023 року та встановлюються у кінцевих споживачів, повинні реєструвати параметри відхилення напруги, кількість та тривалість перерв в електропостачанні з мітками часу та зберігати ці дані не менше трьох місяців.

 

Технічні вимоги до ЗВТ першого рівня напруги потужності до 50 кВт за посиланням …………………….